Який фічер маєте, любі рейвери та репери! Дістаньте свої пырялки (шприці) та згортайте розбіжні закладки на столі, бо я сьогодні покажу вам, як я купив кислоту LSD і пробрався до овочевого кіоску за їжею в темну частину ночі. Вітаю в моєму світі психоделій та безуму!
Та ладно, схильність до таємниць - моє друге ім'я, тому нехай це залишиться між нами, окей? Почнемо з того, що я розбавив мій головний сокровище гідропоном, неба живильного розчину для маріхуани (гідропона) декілька днів тому. Але цього разу я вирішив вдихнути дух космосу, спробувати новий шматочок світу, тож відправився на пошуки чогось особливого. І ось я, засвітивши рофлу, підходжу до хлопців, які знають, звідки розбирати наркотики.
"Bruh, ти не маєш покинути цей світ, поки не спробуєш правдивої кислоти LSD", - запропонував мені Лоу. "Барвистий світ збудження, магічні закладки та незабутні подорожі занурять тебе в абсолютний ейфорію!"
Ідея купити ці неймовірні капсулки таки закінчилася успіхом. Заховавши свою кислу на схованке та приховавши її в більшій кількості закладок, ніж відповіді на контрольної, я вирішив перевірити цей новий світ. Знавши, що на овочевому кіоску ніхто не стане запідозрювати мене, розпускався як жмых макової трави, вирішив прокатити цей ризикований рейд.
Окей, йду я на повичку, обережно вивертаючи своє становище в мріях. Прийшовши до кіоску, я не міг не помітити неонові вогники, які світилися, ніби під керуванням самої космічної сили. Я подумав собі: "Час зануритися в цей екстаз!"
Затамувавши дихання, я протиснувся між ящиками з овочами та фруктами, вникнувши в містику цього овочевого світу. Казалося, ніч навіть не сподівалася, що її темрява зможе так ширяться тут, серед редьки та броколі. Я був на межі галюцинацій, але я бачив, як світ кружляє навколо мене, закручуючись у шаленому танці.
Однак, не оговтавшись від скептицизму, я продовжив свій похід на пошуки еди. Зіткнувшись з горою гарбузів, я розумів, що це випробування хоч і смішне, але складне. Мої очі були мариновані в безбарвний сироп, і тому бачення моїх очей були абсолютно нелогічні. Облізуючи губи, я знайшов потрібну голку в стодоли пшениці. Так, відчувати оцей гаш дедика було прекрасно!
Та ось, нарешті, я знайшов, чого шукав - золоту полицю з овочами. Вона світилася, як знак успіху наркомана. Їжа тут була чарівна, а її працівник мав обличчя золото, яке світилось, як багаття запалених свічок. Він насміхався до мене, знаючи, що я шукаю не тільки овочі, а цілий світ пригод та веселощів.
"Вітаю, братан, я самий знаний овочовий демон в цьому кварталі. Чим можу допомогти?" - заговорив він з величезним посмішкою, показуючи свої зуби, вишкрябані з чистоти. "Повернувшись із подорожі по світі психоделіків, я зрозумів, що овочевий андерграунд - найкраще місце для пошуку їжі ночі. І ось я тут, з пропозицією, якої ти не зможеш відмовити!"
Відчуваючи, як серце розбивається від радості, я зачерпнув дух, щоб відповісти на його запитання. "Ти знаєш, братан, мені потрібна найкраща їжа цієї ночі, яку тільки можна знайти. Я голодний, як вовк, і готовий заплатити, щоб засмакувати частку вашого овочевого дива!"
Він розгорнув переді мною таблицю з десятками закладок, де розписані всі види овочів - від броколі до перцю чилі. "Оце, братан, наша імпровізована карта овочевого району. Всі закладки підійдуть, але насправді, найкращі страви тут - ті, що збагачені нашими спеціальними препаратами."
Бувало, так складно вживати їжу, коли ти розсіяний від кислотного туману LSD, але я вибрав найкращий горошок-френкінштейн, який ївся в моїй смужці походу. Але виявилось, що це була найкраща річ, яку я коли-небудь смакував! Облямований від сміху, я насолоджувався найкращим прикладом магії овочевого світу.
Закручувався я в цьому овочевому супермаркеті, ніби в космічному шоу, і радувався кожній секунді мого пригажання. І як тільки прийшов час розлуки, я залишався з пам'яттю, яка запам'ятовує цей незабутній рейд, щоб він живі в межах мого серця назавжди.
Отак я купив ЛСД, пробрався в овочевий кіоск за їжею в темну частину ночі. Цей вечір став одним з найфантастичніших моментів мого життя, а я став наркоманом-репером, який ширяється в своєму безумному світі закладок, кислоти LSD та овочів.
Дорогі друзі, уявіть, що це розповідь відбувається в місці, де реальне та уявне злиті воєдино. Вітаю вас у світі, де реальність реверсується, а сумніви зникають в гіпнотичному ритмі. Час зануритися в овочевий кіоск наркотичних химер та смаків, куди ми можемо потрапити лише під впливом закладок та кислоти LSD.
Закривайте очі, мої друзі, і дайте своїй уяві відкрити цей світ дива.
Джигурда: Привет, друзья! Сегодня у меня для вас самая невероятная история, произошедшая со мной не так давно. Возражений нет? Вот и отлично! Бывало ли у вас такое, что вы решили побаловать себя небольшой закладкой? Я о таблеточки, вы о чем подумали? Ну да ладно, промолчим на этот счет. В общем, давайте расскажу вам, как я купила ЛСД и приготовила самый обалденный сырный борщ!
(глубоко вдыхает) Чтобы всему хорошему научиться, нужно иметь опыт, правда же? Итак, начнем с того, что я собиралась устраивать у себя дома настоящую тусовку. Пригласила всех своих друзей - от космонавта Марка до продавца наркотиков Бори. У меня был план: сначала немного лайтового ЛСД, а затем - сырный борщ! Какие эмоции всплывают у вас при этой комбинации?
Насколько я в курсе дела, сырный борщ еще никому не наносил вреда. Хотя, если приготовить его неудачно, то можно получить мощный кулинарный пиздец. Максимум, что может произойти, - это у кого-то слегка притупятся блювотные рефлексы. Но это, конечно, не про меня.
| Повар (я, конечно): |
Ой, блять, ой, блять, ой, блять! Наверное, я переборщила с ЛСД, потому что зеленый перец стал говорить со мной! |
| Гердос (Боря, продавец наркотиков): |
Да фиг тебе, Лена! Стырила мои закладки, набросилась! А теперь вот зеленого перца слышишь? ЛСД тебе в угол, сука! |
Но как в голове у героинщика что-то уложить? Вот это вопрос!
Джигурда: Ребятушки, не переживайте, я все с чистой совестью расскажу вам, как приготовить сырный борщ, несмотря на наличие ЛСД в организме. Итак, возьмите в руки свои повышенные рефлексы и слегка польститесь ими, чтобы они не рухнули. Переходим к делу!
1. Возьмите кастрюлю и налейте чистую воду. Слегка похлопайте ее по щекам, пуская пузырики. Не переживайте, они не начнут говорить с вами.
2. Нарежьте картошку кубиками и отправьте ее в воду. Ага, добавьте соль по вкусу. Ведь в нас совсем не основное, чтобы не набридать солью в голову!
3. Итак, следующий ингредиент - лук. Покажите ему зеркальце и попросите его не плакать. А то сразу вспомнит все плохое и станет жаловаться.
4. Ну и самое главное - сыр! Растите его, пока он не будет больше кастрюли. Иногда можно делать кувшинчик, чтобы не заставлять его испытывать судороги роста.
5. Очистите и порежьте морковь, как будто она вам не интересна. Пусть кайфует от своей непредсказуемости.
6. Добавьте немного желания - веточку зелени. Не слишком много, иначе зеленый перец заскучает и попросит его развеять.
7. И самая таинственная ингредиент - закладка. Ой, то есть, заварите немного зеленого чая и добавьте его в борщ. Такой аромат, такой завалах! И улет - гарантирован!
"Ну и как вам такой сырный борщ?" - спрашиваю я своих гостей, которые отваливаются под стол от баха. "Одни эмоции, один улет!" - отвечают они мне. "Подскажите, где еще можно вангануть такой кэг?" - думаю я сама про себя.
(раздается звонок)
Джигурда: О, это наверное мой друг Миша, он очень любит сырный борщ! Да, Миша, да, я купила ЛСД! Да, Миша, да, я шила закладку! Ну хорошо, Миша, ты приходи, а я еще немного сырного борща налажу. Да, да, опять с закладкой!
Миша (кричит в телефон):
"Леночка, душа моя, нас героинщики засмеют! Давай-ка лучше вместе бахнем и улетнем на своей сырной волне!"
Джигурда: А, ну да, Миша. Лучше давай не отставать от моды и становиться классическими героинщиками! Что ж, спасибо большое, друзья, что оставались со мной и слушали мою историю о ЛСД и сырном борще. Всем удачи и улета в новые гастрономические приключения!